Цінності людини у сучасному світі
- узагальнити та визначити основні поняття з якими ознайомились впродовж вивчення теми;- розвивати в учнів логічне мислення, формувати інтелектуальну та емоційну сфери особистості учня,його розумових і пізнавальних здібностей;- виховувати в учнях моральні чесноти,закладати фундамент загальнолюдських цінностей: добра, істини, любові, благочестя, краси, гідності, совісті, милосердя;- заохочувати в учнях прагнення до самовдосконалення;- створювати на уроці атмосферу гармонії та доброзичливості.
«У людини все має бути
прекрасним і обличчя,і одяг,
і душа і тіло»
А.П.Чехов
Цінності людини у сучасному світі
Що таке добро і зло
Добро і зло - найбільш загальні уявлення людей, які містять осмислення й оцінку всього існуючого: навколишнього світу, суспільних порядків, якостей людини. Вони також дозволяють давати оцінку мотивам її вчинків (чому людина так зробила) і результатам її дій (до чого це призвело). Зло завжди протистоїть добру.
Добро - це те, що добре, корисне і потрібне людині, із чим пов'язані надії і сподівання, уявлення про успішний розвиток, свободу і щастя. Воно також часто виступає як мета людської діяльності, ідеал, якого прагнуть досягти. Відомий християнський мислитель Фома Аквінський писав, що добро - це те, чого всі бажають. Ці дуже прості на перший погляд слова визначають одну з головних ознак добра.
Зло завжди має негативне значення і визначає погане, небажане, негоже для людей. Те, що вони засуджують, що спричиняє для них бідування, страждання, лиха і нещастя. Люди завжди закликали до боротьби зі злом, шукали шляхи його подолання. Зло нерозривно пов'язане з добром. Визначати якесь явище як зло можливо лише якщо інше вважається добром. Зло в уявленні людей завжди було тим, що необхідно подолати, виправити і змінити відповідно до принципів добра.
Що таке вибір між добром і злом
Людина за своєю природою ані добра, ані зла. Вона однаково здатна чинити як добро, так і зло. Зробити висновок, доброю чи злою є певна людина, можливо, лише дізнавшись про її діяльність. Людина майже постійно опиняється у ситуаціях, коли змушена самостійно вибирати і вирішувати, як саме має вчинити.
Наведене твердження розкриває оповідання відомого українського педагога і письменника Василя Сухомлинського «Звичайна людина».
Є в сухому степу колодязь. Біля колодязя - хатка. У ній живуть дідусь з онуком.
Біля колодязя на довгій вірьовці відро, їдуть подорожні, заїжджають до колодязя, п'ють воду, дякують дідусеві.
Стерлася вірьовка, перервалась, упало відро в глибокий колодязь. Немає в дідуся другого відра. Нічим води витягти, щоб попити. День не п'ють води дідусь із онуком, два дні не п'ють. Мучаться від спраги.
На третій день уранці проїжджає повз дідусеву хатину подорожній з настороженими очима. На возі в нього побачив дідусь відро під соломою.
Глянув подорожній з настороженими очима на колодязь, глянув на дідуся з онуком, ударив коней батогом і поїхав.
- Що це за людина? - питає онук дідуся.
- Це не людина,— відповідає дідусь.
Опівдні проїжджає повз дідусеву хатину подорожній з байдужими очима. Дістав з воза відро, прив'язав до вірьовки, витяг води, напився, дав попити дідусеві й онукові, решту води вилив у сухий пісок, відро забрав та й поїхав.
- Що це за людина? - питає діда онук.
- Це не людина, - відповідає дідусь.
Увечері проїжджає повз дідусеву хатину подорожній з добрими очима. Дістав з воза відро, прив'язав до вірьовки, витяг води, напився й поїхав, а відро так і стоїть на цямрині.
- Що це за людина? — питає онук.
- Звичайна людина,— відповідає дідусь.
Людина- вільна істота. Те, що вона здійснює добрі або погані вчинки, у більшості випадків результат її власного вибору. Від неї самої залежить, яким він буде. Для того щоб цей вибір був гідним, правильним і про нього пізніше не довелося жалкувати, необхідно замислюватися, чи відповідає те, що ви збираєтеся зробити, існуючим моральним приписам. Ці правила складалися століттями, увібрали народну мудрість і релігійні настанови. Вони формувалися з метою допомогти людям жити разом, не завдаючи шкоди одне одному. Зокрема, Біблія, священна книга християн, містить таку настанову: «Поводься з іншими так, як хотів би, щоб вони поводилися з тобою». Пізніше її назвали «золотим правилом моралі». Імовірно тому, що якби всі люди ставилися до інших саме так, то в нашому житті було б набагато менше зла.
Проблема вибору між добром і злом із давніх часів хвилювала людство. Згадаймо висловлювання мислителів і народів світу про добро і зло.
- Не той розумний, хто вміє відрізняти добро від зла, а той, хто з двох лих вміє обирати менше. (Талмуд, зібрання релігійних положень в іудаїзмі)
- Перемагай лютість любов'ю, відповідай добром на зло, скупість перемагай щедрістю. (Будда, засновник буддизму)
- Якщо ви можете навчити людину добра і не робите цього - ви втрачаєте брата. Якщо людина не має бажання прийняти ваші бажання : - ви втрачаєте слова. Мудра людина не втрачає ані братів, ані своїх слів. (Китайське висловлювання)
- Найдосконаліша серед людей та, яка любить усіх близьких своїх і робить їм усім добро, не поділяючи на добрих або поганих. (Магомет, засновник ісламу)
- Людина, яка творить зло, - ворог самій собі, адже саме вона і скуштує плоди свого зла. (Індійське висловлювання)
- Той, хто засіває зло, - пожинає каяття. (Перське висловлювання)
- Зло, неначе хвиля, яка вдаряє у берег і повертається назад. (Японське висловлювання)
Що таке доброчинність
Ознаки доброчинності містять наведені висловлювання:
- Доброчинність - це можливість захистити те, що беззахисне. (Г. Честертон, англійський письменникXIX—XX ст.)
- (Забезпечує можливість надати захист тим, хто його потребує.) Доброчинність — обов'язок кожної людини, і той, хто часто виконує цей обов'язок і бачить, як його добрі наміри втілюються у життя, урешті-решт досягає справжньої любові до людини. (/. Кант, німецький мислитель XVIII ст.) (Доброчинність позитивно впливає на людину, котра її здійснює, розвиває у ній людяність.)
- Доброчинність - це єдина річ, через яку людина може уподібнитися до Бога, (П. Буаст, французький мислитель XVIII - XIX ст.) (Доброчинність має величезне значення серед інших чеснот людини.)
- Справжня доброчинність полягає в тому, щоб робити добро, не розраховуючи на винагороду. (П. Буаст) (Доброчинна діяльність виключає отримання матеріальної вигоди.)
- Співчувати горю - людяно; полегшувати його - божественно. (X. Манн, американський педагога XIX ст.) (Доброчинність - це не слова, а дії, які повинні допомогти нужденним.)
Доброчинна діяльність вважається однією з важливих ознак людяності - щирого, доброзичливого й чуйного ставлення людини до інших.